Додати підприємство - це швидко та безкоштовно
Про проект  Про проект |  Преміум картки  Преміум картки |  Додати підприємство  Додати підприємство |  Партнери  Партнери |  Написати нам листа  Написати нам листа ВХІД ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ  ВХІД ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ 
укр. рус.
ШляхВи знаходитесь тут: Головна » Екологічні інвестиції, модернізація підприємств

Рекомендуємо в першу чергу: для рубрики "Екологічні інвестиції, модернізація підприємств"

Екологічні інвестиції, модернізація підприємств

Додати підприємство

Екологічні інвестиції (0)
Технології та обладнання (6)
Консалтингові компанії, верифікатори проектів (7)
30 вересня 2015 була опублікована нова редакція одного з найстаріших світових рейтингів університетів - Times Higher Education World University Rankings, на основі якого, укупі з рейтингом, що надаються британською компанією QS, можна оцінити ефективність реалізації програми «5-100». У рамках цієї програми Міністерство освіти і науки РФ виділяє величезні кошти на просування 15 відібраних за конкурсом російських університетів у світових університетських рейтингах. Передбачається, що на ці кошти в університетах будуть відкриватись лабораторії світового рівня, запускатися нові освітні програми англійською мовою, залучатися закордонні студенти та професура - загалом, станеться все те, що згідно з методологією обох рейтингів має вплинути на світові позиції російської вищої освіти. Що ж продемонструвала нова редакція рейтингу Times? На перший погляд російські університети домоглися за минулий рік величезного успіху: замість максимум трьох вузів, колишніх учасниками списку в попередні роки, цього року до нього увійшло аж тринадцять. На чолі, природно, МГУ, який зробив рішучий ривок вперед і перемістився зі 196-го на 161-е місце і вже бадьоро відрапортував про перемогу. Друге і третє місця дещо несподівані: це Санкт-Петербурзький і Томський політехнічні університети. За ними розташовується ще десять російських вузів. До речі, дев'ять з тринадцяти університетів є учасниками проекту «5-100». Успіх? - Ставить запитання Сергій Колесников і сам же відповідає: Успіх чи що? Адже всього два тижні тому університетська спільнота охопило зневіру після оголошення результатів іншого рейтингу - вже згаданого вище QS. Багато які брали в ній перш російські вузи не тільки не поліпшили свої позиції, а й, навпаки, помітно їх погіршили. І це незважаючи на всі витрати на програму «5-100»! Очевидно одне: за такий короткий термін російські вузи так драматично перетворитися ні в кращу, ні в гіршу сторону не могли. Ні, в університетах і правда багато зараз робиться: одні відкривають нові лабораторії, інші стимулюють публікації в високоцітіруемих журналах, треті роблять простіше і купують чужі афіліації. Але ефект від будь-яких подібних заходів, незалежно від їх осмисленості, ефективності та моральності, буде свідомо відкладений в часі. Сергій Колесников задає і наступне питання: Так що ж тоді насправді змінилося? Відповідь проста і невтішний: всього лише методологія рейтингів і провайдери інформації. Росія не єдина країна, яку на державному рівні спіткало божевілля на грунті світових університетських рейтингів. Найцікавіші речі кояться, наприклад, навколо університетів країн Перської затоки, Індії, Африки, Латинської Америки. Та й начебто набагато більш впевнено почувають себе Китай і Південна Корея теж нервують, коли з їх університетами в рейтингах щось іде не так. Для більш же забезпеченої частини світової освітньої спільноти - Європи та Америки - рейтинги давно стали чудовим маркетинговим інструментом: це найбільш ефективний і практично безкоштовний спосіб прорекламувати себе потенційним студентам з країн третього світу. Загалом, світові рейтинги університетів - це надзвичайно прибутковий бізнес. Як тільки це було усвідомлено, між операторами рейтингів почалася гостра конкурентна боротьба, за якою послідував переділ ринків. Ключову роль у цьому процесі відіграють провайдери бібліометрична інформації для рейтингів, на основі яких вираховуються показники цитування. Як ми знаємо, в світі їх у нас за великим рахунком два: Thomson Reuters зі своєю Web of Science і Elsevier і його Scopus. До минулого року рейтинг Times Higher Education «сидів» на даних Thomson Reuters, а QS - на даних Elsevier; галявина була поділена навпіл, всі були щасливі і задоволені. Був ще так званий шанхайський рейтинг ARWU, але його методологія, заснована на підрахунку числа нобелівських і Філдсовських лауреатів, настільки екзотична, що мало хто приймав його всерйоз. Проте торік у гру втрутився новий учасник: американський медіахолдинг US News. Вже не перший десяток років він постачає абітурієнтів найдокладнішими рейтингами освітніх програм американських університетів. Мабуть, в US News теж вирішили не упускати шматок глобального пирога і запустили власний глобальний рейтинг світових університетів - зрозуміло, з найкращим представництвом американських університетів з усіх. Але для рейтингу потрібні дані, а для них потрібен провайдер. Де його брати? Звичайно ж, переманювати вже існуючих. У підсумку Thomson Reuters розлучився з Times і пішов до US News. Але і в Times не розгубилися і переманили на свій бік Elsevier, який перш обслуговував рейтинг QS. Ефект на рейтинг це справило величезний. Scopus відомий тим, що в ньому набагато краще, ніж в Web of Science, представлені неангломовні літературні джерела. До того ж провайдери рейтингу, QS, разом c Elsevier витратили чимало зусиль на встановлення прямих контактів з російськими університетами і просування себе серед них. Саме тому в рейтингу QS представництво російських вузів на порядок перевищувала оне в заснованому на даних Web of Science рейтингу Times. Тепер же вся ця база переїхала від QS до Times. Заодно рейтинг подвоїв за останній рік свій охоплення: замість 400 вузів в нього тепер входить цілих 800. І ось результат: аж тринадцять російських вузів в рейтингу замість трьох! На жаль, заслуга самих вузів цього, на жаль, зовсім невелика. Як, до речі, і в падінні позицій у рейтингу QS. В умовах зростаючої конкуренції провайдери рейтингу, по всій видимості, вирішили зробити ставку на освітню сторону діяльності університетів і при підрахунку цитувань сильно урізали в правах природничі науки на догоду інженерним і гуманітарним. Наші вузи, традиційно сильні саме в природничих науках, опинилися тут «без вини винуватими» - знову ж таки без будь-якої участі зі свого боку. Так що рейтинги живуть власним захоплюючої та цікавою життям, на яку, по суті, дуже слабо впливають бюджети та освітні політики окремо взятих держав. До речі, 5 жовтня нову редакцію свого рейтингу випустила і US News. Мильна опера триває! - Підсумовує Сергій Колесніков.Ещё раз підкреслю, що у всіх подібних рейтингах не враховуються винаходи, а адже цивілізацію рухають вперед винаходи і наукові відкриття. У 2013 році в Росії було видано 34000 патентів. Тоді як у 1999 році всього лише 20 000. Прогрес в наявності! І в цьому показнику Росія успішно конкурує з такими країнами, як Нідерланди - 33500 патентів, і навіть обганяє Канаду, у якої 26 000 патентів. Росія поступається Німеччині, в якій в 2013 році запатентовано 184000 винаходів ... І ще поступається, на жаль, США, з їх +501000 патентів. І ще трошки Китаю: там за 2013 видано 734000 патентів ... По всесвітньо визнаному індексом інтелектуального розвитку IQ Росія займає 34-е місце у світі. Фізики стають ліриками - хто переможе в битві технарів і гуманітаріїв? Повідомлення про те, що японські університети відмовляться від гуманітарних дисциплін, схвилювало вітчизняні соціальні мережі, і зрозуміло чому. Наше утворене співтовариство давно складається з двох таємних і непримиренних партій: технарів і гуманітаріїв. При цьому партійний склад розуміється розширено: до технарям відносяться не тільки інженери і програмісти, але також представники точних і природничих наук, а до гуманітаріїв - всі ті, хто не потрапив до категорії технарів. І справа тут не тільки у самовизначенні - зіштовхуються принципи і норми, цілі та цінності, художні смаки і стилі життя. Наш інтелігент ототожнює себе або з високою місією науково-технічної революції, або з високою місією виправлення людини і суспільства. Перші любили в школі математику і тепер харчуються відцентрової енергією експансії зовнішніх форм. Другі з куди більшим задоволенням писали твори з літератури, і нині їх веде доцентрова сила занурення в людську безодню. Сьогодні антикварний конфлікт фізиків і ліриків відтворив в оновленій глобальної версії.
VB.ua